Ранньою зорею - Марія Бурмака

Ранньою зорею козаки ставали,\nзброю готували, коней осiдлали.\nКоники заграли, козаки майнули,\nа за козаками радощi минули.\nДе ж вона, та стежка, що до хати Йвася\nвiд мого садочка весело тяглася?\nВсе я виглядала, все я його ждала,\nа тим часом стежка терном заростала.\nВийду ж я у поле та орла побачу.\nДику мою птицю вбачу та й заплачу —\nптице моя дика, полети поволi\nдо мого Iвася, що гуляє в полi.\nЗаклечи з-пiд хмари — вiн тебе почує,\nщо його дiвчина все за їм сумує…\nА не схоче чути — ти вже догадайся\nта до мене, орле, краще не вертайся.\nА не схоче чути — ти вже догадайся\nта до мене, орле, краще не вертайся.