Посмішка - Ани Лорак

Ти наче ювелірна річ,

Ти — лялька с сотнею облич,

Кожна досконалої краси.

Твоя спина завжди пряма,

І ти — довершеність сама,

Справжня жінка на усі часи.

Але душа твоя — тонкий кришталь,

І на своє ім'я

Ти одягла маску ти одягла.

Приспів:

Сяй!

На ці камери.

Знай!

Це закони гри.

Посмішка твоя засліпить

Репортерів світу і телеекран.

Сяй!

Наче самоцвіт.

Сяй!

І підкориш світ.

Станеш зіркою звичайно,

І тобі до ніг цілий світ впаде.

Гастролі, публіка, фурор,

Лункий готельний коридор.

Від утоми тіло аж гуде,

А завтра знову наче в бій.

І хто повірить у твій біль?

І немає спокою ніде.

Погляньте яка вона мила,

І як посміхається!

Вона народжена бути зіркою!

Зіркою!

Але душа твоя — тонкий кришталь…

Приспів:

Сяй!

На ці камери.

Знай!

Це закони гри.

Посмішка твоя засліпить

Репортерів світу і телеекран.

Сяй!

Наче самоцвіт.

Сяй!

І підкориш світ.

Станеш зіркою звичайно,

І тобі до ніг цілий світ впаде.

Сяй!

Сяй!

Сяй!