Чекаю - Аква Віта

Вода така бездумна і блакитна.

Надворі вересень, а небо наче в квітні.

Пожовкли спогади, зів'яли давні мрії.

І всі бажання, як одне, у мить згоріли.

Приспів:

Чекаю!

Чекаю!

Чекаю, кого — не знаю.

Чекаю!

Чекаю!

Чекаю, бо так бажаю.

Четвертий день думки дощу чекають.

Не п’ють, не сплять, не плачуть, не співають.

У них, мабуть, обітниця мовчання.

Що робить з нами кляте це чекання?

Летять птахи чи з дому, чи додому

І розчерком пера знімають втому.

Каміння спить, як спляча королева.

Навколо вартові - сліпі дерева.