Остання мить - Віктор Павлік

Я лечу каменем з-під хмар\nі вже ніхто не зупинить мене.\nГолос твій далеко.\nОстання мить, останні слова…\nДуже легко впасти з неба\nі на скелях залишити колір біди, наші сліди.\nАле щось робити треба нам:\nщось змініти, щось згадати,\nбо до землі ще одна мить…\nВчора все було мов в чарівнім сні,\nвчора шукали ми вдвох країну мрій.\nНині наші крила сказали ні,\nкаменем з-під хмар в океан сліз.\nДуже легко впасти з неба\nі на скелях залишити колір біди, наші сліди.\nМоже, зрозуміти треба нам:\nщось згадати, щось змінити,\nта до землі лише одна мить